netnarkotiku.com
Частный наркологический центр в Харькове

Мені 29 років. Я колишній наркоман. За своє життя я перепробував практично всі наркотики і був дуже з сильною залежністю від героїну. Батя вже давно поклав на мені хрест, а мати постійно намагалася витягти мене з болота. Востаннє я повернувся під ранок з дискотеки і десь в обід мені стало зовсім погано. Мати, налякана черговою моєю ламкою, викликала швидку. Приїхав лікар і сказав, що нічим не може мені допомогти і, швидше за все, я до вечора помру. Приголомшена такою новиною вона не опустила руки і почала дзвонити до всіляких лікарень та організацій і лише в наркологічному центрі Парус мені погодилися допомогти. Тут я воскрес, мене всього лише за півроку поставили на ноги. Тепер я проходжу курс реабілітації і дуже вдячний своїй матері за те, що не кинула мене вмирати, і лікарям, які виборювали моє життя.

Привет меня зовут Виталик, мне 22 года родился в г. Харьков, вырос в благополучной семье, 13 лет занимался профессионально хоккеем закончил Академию Физической Культуры. После окончания института столкнулся с наркотиками, употреблял на протяжении 4 лет трамадол , кодтерпин, спазмолекс, они поглотили меня с головой. Все деньги уходили только на наркотики я потерял доверие родных и близких, работу, девушку. Я неоднократно пытался бросить сам, но ничего не получалось, и мы с родными решили найти реабилитационный центр. Приехал на центр прошел 6 месяцев курса, на данный момент хожу на курсы массажа. Есть огромное желание остаться при центре и помогать другим людям. Я очень благодарен всем сотрудникам центра за помощь в моей проблеме, они мне показали, что такое жить и радоваться каждой минуте. С уважением Виталий.

Мені 29 років. Я колишній наркоман. За своє життя я перепробував практично всі наркотики і був дуже з сильною залежністю від героїну. Батя вже давно поклав на мені хрест, а мати постійно намагалася витягти мене з болота. Востаннє я повернувся під ранок з дискотеки і десь в обід мені стало зовсім погано. Мати, налякана черговою моєю ламкою, викликала швидку. Приїхав лікар і сказав, що нічим не може мені допомогти і, швидше за все, я до вечора помру. Приголомшена такою новиною вона не опустила руки і почала дзвонити до всіляких лікарень та організацій і лише в наркологічному центрі Парус мені погодилися допомогти. Тут я воскрес, мене всього лише за півроку поставили на ноги. Тепер я проходжу курс реабілітації і дуже вдячний своїй матері за те, що не кинула мене вмирати, і лікарям, які виборювали моє життя.

Моя история б***а и до боли проста. Я знал к чему может привести употребление, мать у меня работает в наркологии, но не смотря на это все равно начал. Поначалу думал, что со мной ничего страшного не случиться, поупотребляю и брошу. Но время шло, а я все никак не насыщался. Единственное чего я очень боялся так это сесть, но со временем я привык к тому, что мама всегда отмажет. И вот наконец настал тот момент, когда она увидела, что если я останусь на свободе меня точно не станет. Выбор она предоставила сделать мне. Либо лечение в центре, либо тюрьма. Одного взгляда на нее для меня хватило, чтобы понять что я натворил за 7 лет. Я согласился на центр, хотя сказать честно не верил в то, что выздоравление от наркомании это реальность. Но я ошибался, попав в центр, я увидел людей, у которых по 15 лет трезвой и счастливой жизни, и мне захотелось стать такими как они. Сейчас я нахожусь на 2 месяце реабилитации и верю в то, что я смогу. Берегите Матерей